У світовому землеробстві спостерігається стабільне збільшення валових зборів зерна. Основною культурою, що є лідером за площами посіву та валових зборів у світовому виробництві, є пшениця. В Україні пшениця насамперед є основною продовольчою культурою, обсяги експорту якої зростали б, якби не війна.
Пшеничні жнива ще тривають, але цифри для аналізу ситуації вже є.
Попри все нові складнощі з вирощуванням та реалізацією ріпака, які з'являються щороку, попит на цю культуру серед аграріїв та експортерів весь час зростає. Традиційно ріпак є однією з найбільш маржинальних та експортно орієнтованих сільгоспкультур. За 2018–2021 рр. обсяги українського експорту насіння ріпака на світовий аграрний ринок збільшилися до 2,67 млн тонн, а виторг досяг 1,69 млрд доларів США. Для агробізнесу ріпак є вигідною альтернативою соняшнику, а за ціною ця культура є досить рентабельною.
Якби існувала аграрна премія “Оскар” чи “Греммі”, в категорії “Відкриття року” кілька років поспіль обов’язково була б соя. Зручна, вигідна, експортноорієнтована культура з кожним роком утримує позиції по площах посівів і останні 5 років – по рівню врожайності. Навіть 2022 рік та посівна під кулями не стали винятком: 2021-го під соєю було 1,2 млн га, цьогоріч – 1,19 млн га. Чи сіятимуть сою наступного року та чи готовий до цього насіннєвий сектор – у матеріалі.
Повномасштабне вторгнення росії в Україну позначилося на всіх сферах життя, зокрема й аграрній. Через бойові дії уряд обмежив перелік товарів для експорту за кордон. Обмеження стосувалося кукурудзи, жита, вівса та пшениці. Посадовці були вимушені піти на такий крок, аби створити в Україні резервний запас продуктів на наступні два роки. І їм це вдалося. Тому вже незабаром заборону на експорт деяких різновидів аграрних культур зняли.
Відновлення експорту української продукції – довготривала процедура. І навіть переговори в Туреччині не вирішать долю українського насіння за одну зустріч. На думку міністра зовнішніх справ України Дмитра Кулеби, у росії є два варіанти розв'язання цієї проблеми: або продовжити душити українську економіку заблокованими та замінованими портами, або зіграти роль доброчинця для країн Африки, які потерпають від голоду й бідності.
На початку літа українські аграрії успішно завершили посівну кампанію. Попри бойові дії, замінування, дефіцит палива, пошук нових логістичних маршрутів аграрний фронт впорався. Разом з тим найближчим часом розпочнеться нова посівна, яку потрібно провести попри повномасштабне вторгнення росії в Україну. За даними ООН, зрив ще й цієї посівної може призвести до світової продовольчої кризи.
Тільки-но українські аграрії подолали кризу весняної посівної та виклики під час весняної посівної, як стартував посів озимих культур на півдні України в Миколаївській, Запорізькій та Одеській областях. А вже в кінці літа - на початку осені розпочнеться висів озимих на всій території України. Як проходитиме осіння посівна кампанія і що висіватимуть - у матеріалі.
Яка була посівна до повномасштабного вторгнення в Україну?
З початку повномасштабного вторгнення в Україну аграрії зіштовхнулися з багатьма викликами, які могли зірвати посівну 2022 року. Замінування полів, пошкодження техніки, знищення складів, складання нових логістичних маршрутів, перевезення продукції з небезпечних регіонів – з усім цим боровся аграрний сектор. Але попри постійні проблеми, спричинені війною, посівна відбулася. У результаті – засіяно понад 14 млн ярих культур. Це менше ніж минулого року, однак зважаючи на умови – це вже досягнення.
У середині травня працівники інституту рослинництва ім. Юр'єва повідомили, що російські військові цілеспрямовано поцілили в одне з приміщень, де зберігалися генетичні зразки різних рослин. Ярі культури саме готували до висіву. Унаслідок обстрілу приміщення зі зразками повністю згоріло. Однак, як виявилося пізніше, працівники встигли зробити дублікати цих культур. Натомість у небезпеці опинилися посіви озимих.
З початку повномасштабного вторгнення криза торкнулася всіх сфер життєдіяльності, у тому числі й аграрної. Мінування полів, знищення техніки, а тепер і вивіз української продукції з окупованих територій — з такими новими викликами зіштовхнулися наші аграрії. Разом з тим, аграрні організації продовжують захищати свій "фронт" та працюють навіть в умовах війни. Як вони функціонують зараз та з якими проблемами зіштовхуються — у матеріалі.
Виклик №1. Пошкодження аграрної техніки