Блоґи

Цьогорічна посівна мала свої сюрпризи. Через проливні дощі і холодну погоду її фактично призупинили у квітні, пізніше відновили активну роботу на полях. У Мінагро спрогнозували, що у сезоні 2023/24 вдасться зібрати 44 млн тонн зернових. 

Водночас частка кукурудзи, яка традиційно є головною зерновою культурою, за прогнозами впаде, адже посівні площі можуть зменшитись на 20%, а то і на 30%. Малі господарства скидають площі з кукурудзи, а великі збільшують площі сої та соняшнику коштом площ кукурудзи. Однак кукурудза була, є і буде рентабельною.

До повномасштабної війни агропромисловий комплекс був ключовою галуззю української економіки. До 24 лютого 2020 року він давав країні біля 15% ВВП та 40% виручки з експорту продукції. Через вторгнення росії ці цифри стали менше. До 40% господарств або зачинилися, або скоротили обсяги свого виробництва. Однак разом з тим, фермери і сьогодні прагнуть хоча б частково засівати поля, адже вони знають, що стоять на варті продовольчої безпеки. Тому запити, які пов’язанні з АПК, впливають на економіку і на добробут населення нашої та інших держав.

Влада України активно адаптує законодавство до європейських стандартів. Це стосується і змін в аграрній та сільськогосподарській сферах. Саме тому наприкінці листопада Верховна Рада взялася за важливі законопроєкти, що мають полегшити роботу підприємців та водночас суворо покарати недобросовісних виробників. Один з них стосується охорони прав на сорти рослин. Що конкретно змінилося, і як це вплине на аграрний сектор,— розкажемо у матеріалі.

Україна без фальсифікації та бюрократії

Аграрії ніколи не боялися труднощів і викликів, бо це їхня буденність. Однак 2022 рік став для них небувалим досі випробуванням. Як аграрії пройшли посівну 2022 та що прогнозують на 2023 рік — у матеріалі.

Випробування на міцність

Одним із викликів для аграріїв стали несприятливі погодні умови. Через те, що практично увесь місяць по всій Україні йшов дощ, фермерам довелося відкласти посівну кампанію. Саме тому збір врожаю триває по цей день. Пізні культури, як от кукурудза, соя, соняшник, збираються і досі. 

В поточному сезоні через війну посівний клин в країні зменшився на 25%, проте за словами заступника міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, це у жодному разі не загрожує продовольчій безпеці України. Головна відмінність цьогорічної посівної, за винятком екстремального характеру її проведення в умовах бойових дій — це зміна аграрних пріоритетів у сільгоспвиробників та часткове зменшення виробництва експортноорієнтованих культур.

У світовому землеробстві спостерігається стабільне збільшення валових зборів зерна. Основною культурою, що є лідером за площами посіву та валових зборів у світовому виробництві, є пшениця. В Україні пшениця насамперед є основною продовольчою культурою, обсяги експорту якої зростали б, якби не війна.

Пшеничні жнива ще тривають, але цифри для аналізу ситуації вже є. 

Попри все нові складнощі з вирощуванням та реалізацією ріпака, які з'являються щороку, попит на цю культуру серед аграріїв та експортерів весь час зростає. Традиційно ріпак є однією з найбільш маржинальних та експортно орієнтованих сільгоспкультур. За 2018–2021 рр. обсяги українського експорту насіння ріпака на світовий аграрний ринок збільшилися до 2,67 млн тонн, а виторг досяг 1,69 млрд доларів США. Для агробізнесу ріпак є вигідною альтернативою соняшнику, а за ціною ця культура є досить рентабельною.

Якби існувала аграрна премія “Оскар” чи “Греммі”, в категорії “Відкриття року” кілька років поспіль обов’язково була б соя. Зручна, вигідна, експортноорієнтована культура з кожним роком утримує позиції по площах посівів і останні 5 років – по рівню врожайності. Навіть 2022 рік та посівна під кулями не стали винятком: 2021-го під соєю було 1,2 млн га, цьогоріч – 1,19 млн га. Чи сіятимуть сою наступного року та чи готовий до цього насіннєвий сектор – у матеріалі.

Повномасштабне вторгнення росії в Україну позначилося на всіх сферах життя, зокрема й аграрній. Через бойові дії уряд обмежив перелік товарів для експорту за кордон. Обмеження стосувалося кукурудзи, жита, вівса та пшениці. Посадовці були вимушені піти на такий крок, аби створити в Україні резервний запас продуктів на наступні два роки. І їм це вдалося. Тому вже незабаром заборону на експорт деяких різновидів аграрних культур зняли.

Відновлення експорту української продукції – довготривала процедура. І навіть переговори в Туреччині не вирішать долю українського насіння за одну зустріч. На думку міністра зовнішніх справ України Дмитра Кулеби, у росії є два варіанти розв'язання цієї проблеми: або продовжити душити українську економіку заблокованими та замінованими портами, або зіграти роль доброчинця для країн Африки, які потерпають від голоду й бідності.