Блоґи

Боротьба за посівну 2022: як український агросектор долає виклики, спричинені війною

22.06.2022

З початку повномасштабного вторгнення в Україну аграрії зіштовхнулися з багатьма викликами, які могли зірвати посівну 2022 року. Замінування полів, пошкодження техніки, знищення складів, складання нових логістичних маршрутів, перевезення продукції з небезпечних регіонів – з усім цим боровся аграрний сектор. Але попри постійні проблеми, спричинені війною, посівна відбулася. У результаті – засіяно понад 14 млн ярих культур. Це менше ніж минулого року, однак зважаючи на умови – це вже досягнення.

Як російські військові знищують генетичний потенціал агросектору й чим це загрожує людству

06.06.2022

У середині травня працівники інституту рослинництва ім. Юр'єва повідомили, що російські військові цілеспрямовано поцілили в одне з приміщень, де зберігалися генетичні зразки різних рослин. Ярі культури саме готували до висіву. Унаслідок обстрілу приміщення зі зразками повністю згоріло. Однак, як виявилося пізніше, працівники встигли зробити дублікати цих культур. Натомість у небезпеці опинилися посіви озимих.

Продовольча криза: як “рускій мір” впливає на насіннєвий сектор

02.06.2022

З початку повномасштабного вторгнення криза торкнулася всіх сфер життєдіяльності, у тому числі й аграрної. Мінування полів, знищення техніки, а тепер і вивіз української продукції з окупованих територій — з такими новими викликами зіштовхнулися наші аграрії. Разом з тим, аграрні організації продовжують захищати свій "фронт" та працюють навіть в умовах війни. Як вони функціонують зараз та з якими проблемами зіштовхуються — у матеріалі.

Виклик №1. Пошкодження аграрної техніки

Буде Україна — вистоїмо: як насіннєва компанія «Маїс» працює у війну

20.05.2022

Колись у соцмережах ширилися смішні картинки, де на полях працюють люди за будь-яких умов: карантин, апокаліпсис, метеорит. Цьогоріч ці картинки стали дійсністю, лише з тією відмінністю, що гумор зник. Бо аграрії в прямому сенсі виходять у поле під обстрілами, на заміновані поля, з бойовими діями в регіонах. До цього додається блокування експорту, втрата клієнтів, бізнес-зв’язків. Разом з цим компанія не припиняє роботу: знаходить нові ринки збуту, працює на повну потужність та запускає нові проєкти. Як війна позначилася на роботі насіннєвої компанії, які були найбільші виклики та як вдалося подолати наслідки перших місяців повномасштабного вторгнення Росії — розповідає Микола Федько, генеральний директор Компанії «Маїс».

Проблема логістики та експорту

З перших днів повномасштабної війни наша компанія зіткнулася з ...

Евакуація співробітників та бізнесу: життя насіннєвої компанії KWS в кризу

03.05.2022

Війна в Україні завдала великого удару по людських долях, інфраструктурі, економіці. Та є ще одна сфера, яка опинилася в скрутних умовах — продовольча безпека. Річ у тім, що через активні бойові дії, замінування земель, проблеми з логістикою та безпекою для аграріїв — посівна цього року проходить в особливо важких умовах.

Про те, як рухається селекція рослин

24.05.2021

У постійному дискурсі ЄС ініціативи, які покликані зменшити використання агрохімії, добрив, антибіотиків, а також забезпечити всіх більш корисною їжею, а фермерів — прибутками. Серед них — Green Deal та Farm2Fork. І для досягнення цілей цих стратегій ключовим фактором розглядається селекція рослин.

Про дороговкази насіннєвих асоціацій ЄС. Запит на «сенс»

02.12.2020

Про що говорили на зустріч генеральних секретарів насіннєвих асоціацій ЄС?

Ключові поїнти:

- зміни у законодавстві, спрощення в обігу насіння;

- здатність інновацій у насінні успішно сприяти досягненню справді сталого Зеленого курсу; Зелений договір ЄС та його стратегія «Від ферми до виделки?» 

- тонкий баланс між необхідністю стимулювати інвестиції та захищати доступ до сортів як інтелектуальної власності;

- використання нових методів селекції та відтворення для широкого спектру видів та ознак сільськогосподарських культур;

Кейс — "насіння". Євроінтеграція в дії

06.10.2020

Комітет Європейського парламенту з питань сільського господарства та розвитку сільських територій (AGRI) 22 вересня підтримав визнання еквівалентності для насіння зернових, кукурудзи та сорго з України. Тобто, фінальний етап до експорту насіння зернових, кукурудзи та сорго до ЄС встановлено. Наявне рішення дає можливість, бути включеним та розглянутим вже на найближчій сесії Європарламенту, що очікується з 5 жовтня. В процедурній картці ця дата вже зазначена як орієнтовна.

Насіннєвий бізнес на шляху до ЄС — кома, не крапка

04.05.2020

Якщо ж говорити про прояснення в можливості експорту з України до ЄС — «Це дуже хороша новина і ми готові» — реакція постачальників і виробників насіння в Україні, які готові та уже працюють з викликами європейських та світових споживачів за насіннєвим напрямком, коли на початку 2020 р. отримали публічне підтвердження, що ЄС зобов’язалися до 30.06.2020 р. фіналізувати та прийняти рішення про включення України до переліку країн — не членів ЄС, які можуть бути повноправними учасниками світового комерційного обігу, та навіть визначили строк набрання чинності (через 20 днів після публікації прийнятого рішення). 

Насіння для посіву: тренди сезону весни-2020

27.03.2020

Найголовніший тренд посівної у 2020 році - чіткий запланований бюджет та зменшення витрат на посівну, враховуючи й насіння. Підхід, впроваджений агрохолдингами, — заплановане бюджетування витрат на технологію посіву. Тобто, якщо у бюджеті виробника передбачено витрати на насіння на 1 га — 100 $, то з цього і виходять при закупівлі насіння та інших МТР. Не враховуючи коливання цін. Але це не означає, що на насінні заощаджують. Наприклад, попри різницю у порядку цін на насіння іноземної та вітчизняної селекції (більш ніж у 2 рази) перше, як імпорт, так і вирощене в Україні, по ключових культурах займає від 50 до 90%. Зокрема, по кукурудзі - до 70%, соняшнику — до 80−90%.