Посівна 2022 року назавжди увійде в історію посівною під час повномасштабного вторгнення. Однак надзусилля аграріїв дозволяють успішно боротися і на цьому фронті. Як показують площі висіву, Україна не лише матиме змогу нагодувати власних громадян, але й експортувати продукцію.
Аналітика
Команда Насіннєвої асоціації України зібрала в єдиній інфографіці незакриті потреби аграріїв у період посівної кампанії 2022 року. Так, найменше забезпечені українські агропідприємці пальним – 60,2%. На другому місці азотні добрива – 68%. І на третьому ЗЗР – 70,6%. Краща ситуація з насінням (76,7%) та комплексними добривами (79,8%).
Останнім часом усе більше насіннєвих компаній і постачальників агрохімії в Україні переходять на прямий варіант реалізації своєї продукції, виключаючи дистриб'юторів із ланцюжка продажів. Кому сьогодні віддають перевагу фермери, чим це обумовлено, і які маркетингові та фінансові інструменти найбільше впливають на вибір кінцевим споживачем насіннєвої продукції? Цими та багатьма іншими запитаннями задалася Насіннєва асоціація України, і щоб отримати на них відповіді та дізнатися, чого хочуть українські аграрії в нинішніх реаліях, ІА «АПК-Інформ» провело мінідослідження, в ході якого було опитано близько 120 фермерських господарств з усіх областей країни.
Презентуємо інформаційні матеріали від Насіннєвої асоціації України. У відео та Інфографіках ділимося інформацією про асоціацію, напрацюваннями НАУ у 2020 році, даними про ринок насіння України.
У світі продовжує зростати попит на соєві боби. У перший весняний місяць 2020 року основні країни-постачальники цієї продукції зберігали високі темпи відвантаження. І це, незважаючи на те, що багато держав саме в цей період оголошували про введення жорстких карантинних заходів з причини пандемії COVID-19. При цьому запаси соєвих бобів на світовому ринку залишаються досить високими, в зв'язку з чим провідні агентства у своїх останніх звітах знижують прогнози виробництва сої.
Одним із перспективних напрямків підвищення рентабельності є розвиток вітчизняного насінництва. Так, у Насіннєвій асоціації України зазначають, що прибутковість можна підвищувати завдяки насінню, яке є товаром із високою доданою вартістю і має високий експортний потенціал. На думку експертів, за поточної кон’юнктури саме країни ЄС також можуть стати основним ринком збуту і вітчизняного насіння, але існують значні перепони на цьому шляху.
В даний час, коли перший етап жнив 2018 року завершено, можна робити оцінки щодо якісних характеристик та обсягу врожаю озимих культур і ранніх ярих. І як би українські аграрії не посилалися на погоду, але, безумовно, людський фактор зіграв не останню роль у формуванні показників врожаю ц.р. А значить, варто провести роботу над помилками як сільгоспвиробникам, так і виробникам посівного матеріалу, адже саме вибір насіння є відправною точкою в агробізнесі.
Напередодні посівної озимих культур Сюзана Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України, розповіла, що можна чекати від наступного сезону. Вона відмітила, що по структурі площ озимих культур, безумовно, лідерські позиції продовжить зберігати озима пшениця – більше 70% від загального обсягу продажів. Одночасно, озимі ячмінь і ріпак, які теж були в трійці лідерів озимих культур, порівняно з іншими продовжать динаміку росту.
Україна в 2017 році імпортувала посівного матеріалу олійних і зернових культур на 7% більше, ніж роком раніше. Варто зазначити, що закупівлі насіння на зовнішньому ринку все ще є невід'ємною частиною виробництва зазначених культур, незважаючи на розвиток насінництва всередині країни.
За офіційними даними митної служби України, в 2017 р в країну було ввезено 66 тис. тонн посівного матеріалу, при цьому майже 90% від цього обсягу припало на частку кукурудзи і соняшнику - 53% і 36%, відповідно.