Григоренко Сюзана's blog

Відновлення експорту української продукції – довготривала процедура. І навіть переговори в Туреччині не вирішать долю українського насіння за одну зустріч. На думку міністра зовнішніх справ України Дмитра Кулеби, у росії є два варіанти розв'язання цієї проблеми: або продовжити душити українську економіку заблокованими та замінованими портами, або зіграти роль доброчинця для країн Африки, які потерпають від голоду й бідності.

На початку літа українські аграрії успішно завершили посівну кампанію. Попри бойові дії, замінування, дефіцит палива, пошук нових логістичних маршрутів аграрний фронт впорався. Разом з тим найближчим часом розпочнеться нова посівна, яку потрібно провести попри повномасштабне вторгнення росії в Україну. За даними ООН, зрив ще й цієї посівної може призвести до світової продовольчої кризи.

Тільки-но українські аграрії подолали кризу весняної посівної та виклики під час весняної посівної, як стартував посів озимих культур на півдні України в Миколаївській, Запорізькій та Одеській областях. А вже в кінці літа - на початку осені розпочнеться висів озимих на всій території України. Як проходитиме осіння посівна кампанія і що висіватимуть - у матеріалі. 

Яка була посівна до повномасштабного вторгнення в Україну?

З початку повномасштабного вторгнення в Україну аграрії зіштовхнулися з багатьма викликами, які могли зірвати посівну 2022 року. Замінування полів, пошкодження техніки, знищення складів, складання нових логістичних маршрутів, перевезення продукції з небезпечних регіонів – з усім цим боровся аграрний сектор. Але попри постійні проблеми, спричинені війною, посівна відбулася. У результаті – засіяно понад 14 млн ярих культур. Це менше ніж минулого року, однак зважаючи на умови – це вже досягнення.

У середині травня працівники інституту рослинництва ім. Юр'єва повідомили, що російські військові цілеспрямовано поцілили в одне з приміщень, де зберігалися генетичні зразки різних рослин. Ярі культури саме готували до висіву. Унаслідок обстрілу приміщення зі зразками повністю згоріло. Однак, як виявилося пізніше, працівники встигли зробити дублікати цих культур. Натомість у небезпеці опинилися посіви озимих.

З початку повномасштабного вторгнення криза торкнулася всіх сфер життєдіяльності, у тому числі й аграрної. Мінування полів, знищення техніки, а тепер і вивіз української продукції з окупованих територій — з такими новими викликами зіштовхнулися наші аграрії. Разом з тим, аграрні організації продовжують захищати свій "фронт" та працюють навіть в умовах війни. Як вони функціонують зараз та з якими проблемами зіштовхуються — у матеріалі.

Виклик №1. Пошкодження аграрної техніки

У постійному дискурсі ЄС ініціативи, які покликані зменшити використання агрохімії, добрив, антибіотиків, а також забезпечити всіх більш корисною їжею, а фермерів — прибутками. Серед них — Green Deal та Farm2Fork. І для досягнення цілей цих стратегій ключовим фактором розглядається селекція рослин.

Про що говорили на зустріч генеральних секретарів насіннєвих асоціацій ЄС?

Ключові поїнти:

- зміни у законодавстві, спрощення в обігу насіння;

- здатність інновацій у насінні успішно сприяти досягненню справді сталого Зеленого курсу; Зелений договір ЄС та його стратегія «Від ферми до виделки?» 

- тонкий баланс між необхідністю стимулювати інвестиції та захищати доступ до сортів як інтелектуальної власності;

- використання нових методів селекції та відтворення для широкого спектру видів та ознак сільськогосподарських культур;

Комітет Європейського парламенту з питань сільського господарства та розвитку сільських територій (AGRI) 22 вересня підтримав визнання еквівалентності для насіння зернових, кукурудзи та сорго з України. Тобто, фінальний етап до експорту насіння зернових, кукурудзи та сорго до ЄС встановлено. Наявне рішення дає можливість, бути включеним та розглянутим вже на найближчій сесії Європарламенту, що очікується з 5 жовтня. В процедурній картці ця дата вже зазначена як орієнтовна.

Якщо ж говорити про прояснення в можливості експорту з України до ЄС — «Це дуже хороша новина і ми готові» — реакція постачальників і виробників насіння в Україні, які готові та уже працюють з викликами європейських та світових споживачів за насіннєвим напрямком, коли на початку 2020 р. отримали публічне підтвердження, що ЄС зобов’язалися до 30.06.2020 р. фіналізувати та прийняти рішення про включення України до переліку країн — не членів ЄС, які можуть бути повноправними учасниками світового комерційного обігу, та навіть визначили строк набрання чинності (через 20 днів після публікації прийнятого рішення).