З початку повномасштабного вторгнення в Україну аграрії зіштовхнулися з багатьма викликами, які могли зірвати посівну 2022 року. Замінування полів, пошкодження техніки, знищення складів, складання нових логістичних маршрутів, перевезення продукції з небезпечних регіонів – з усім цим боровся аграрний сектор. Але попри постійні проблеми, спричинені війною, посівна відбулася. У результаті – засіяно понад 14 млн ярих культур. Це менше ніж минулого року, однак зважаючи на умови – це вже досягнення. Як відбувалася посівна та які перспективи в агросектору щодо осінньої посівної – у матеріалі.
Челенджі посівної кампанії
Потреба в насінні. На початку повномасштабної війни в Україні ще не почався посів ярих культур. Однак, завдяки передбачливим аграріям, які завчасно підготувалися до складних часів, Україна була забезпечена насінням на 80%. Решта 20% – це спільний здобуток держави, підприємців та, зокрема, команди Насіннєвої асоціації. Наші учасники асоціації попри небезпеку перевозили насіння безпосередньо під час активних бойових дій на Київщині, аби аграрії могли продовжити сільськогосподарські роботи.
Проблема із логістикою. І це стосується не тільки складання нових маршрутів для перевезення насіння через знищення окупантами доріг, мостів, якими рухався транспорт, а й дефіцитом палива, яким заправляли техніку. Також великим ударом стало руйнування складів з товаром, технікою та добривами.
Нестабільний графік роботи. Через війну неможливо було чітко організувати робочі процеси. Повітряні тривоги, комендантські години, відсутність кадрів для виконання сільськогосподарських робіт, релокація співробітників. Інколи перевезення продукції займало вдвічі або втричі більше часу. Наприклад, замість 10 годин на переїзд, йшло усі 20-30. Те саме стосується й імпорту. Партнери з-за кордону не ризикували впускати в Україну своїх працівників, тож лише доставляли товар до кордону, звідки вже українські співробітники забирали продукцію.
Крім того, до війни була можливість працювати вночі. У цей час доби часто відбувалася обробка полів та рослин. Тепер це неможливо зробити, бо в усіх областях України впроваджені комендантські години. Схожа ситуація і з дронами для обробки посівних площ, на початку війни їх не можна було використовувати взагалі. Зараз це можна робити з певними обмеженнями.
Попри ці всі перепони аграрії засіяли більше ніж 14 млн ярих культур.
Пріоритет у вирощуванні культур
Це не кардинальні зміни, скоріше вихід з кризової ситуації через об’єктивні причини – війну та бойові дії в певних регіонах. Почну з соняшника. Це рослина, яка зазвичай засівається на сході України в Харківській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях. Якраз в регіонах, де нині точаться найзапекліші бої. Наприклад, в Луганській області взагалі не вдалося засіяти соняшник (і в принципі, нічого не вдалося засіяти). Тому аграрії вийшли з ситуації в такий спосіб: зробили ставку на інші області. Більше засіяли ніж торік в Дніпропетровській (598 тис. га 2021-го проти 612 тис. га цього року), Житомирській (145,9 тис. га 2021-го проти 155,2 тис. га 2022-го), Тернопільській, Івано-Франківській, Рівненській областях.
Що стосується кукурудзи, то це дуже примхлива культура, яка вимагає якісного догляду, дотримання усіх умов для зберігання в сховищах, чималих витрат на перевезення вже готової продукції та добрив. Тому, коли перед аграріями стояв вибір між посівом ярої пшениці та сої чи кукурудзи, очевидним був перший варіант. Тим більше на складах досі залишаються залишки кукурудзи.
Разом з тим, обсяги пшениці, вівса, гороху не змінилися. Те ж стосується буряків та гречки. На початку війни ми зіштовхнулися з панічними настроями населення щодо гречки: чи вистачить її українцям та чи потрібно її вирощувати більше. Так от, попит на неї у порівнянні з 1990-ми зменшився, а закордоном вона непопулярна. Тож для українців вистачить звичних запасів цієї культури. Без гречки цього року не залишимося.
Що буде далі?
Прогнозувати в умовах війни досить складно, але попередньо можемо розраховувати на наступне. Вже почалися збори озимих культур на півдні України. 9 червня стартував збір урожаю в Одеській області, тож за кілька тижнів відбуватиметься збір озимих, посів нових озимих та ярих культур.
Щодо інших регіонів, то через місяць-два також розпочнеться збір пшениці та після цього засіватимуть нові озимі на 2022-23 роки. Щоб забезпечити цей процес, аграрії завчасно закупляють насіння, але не поспішають транспортувати його в Україну, аби окупанти не знищили склади з ним.
Ми прогнозуємо, що будуть традиційно засівати ріпак, пшеницю. Ймовірно, збільшиться площа гібридного жита на Поліссі. Це регіон з ідеальним кліматом для вирощування цієї культури.
Планів багато, як і нових викликів. Робимо усе можливе та неможливе, аби Україна та світ не зазнали продовольчої кризи. Агросектор тримає оборону, бо є за що боротися!
