14 листопада 2018 року відбулася експертна зустріч «Нові можливості аграрних розписок». Захід, що спільно організовувався представниками проекту Міжнародної Фінансової корпорації (International Finance Corporation, IFC) «Аграрні розписки в Україні» та Насіннєвою асоціацією України, був присвячений обговоренню переваг аграрних розписок як інструменту фінансування малих і середніх сільсгоспвиробників.
Насіннєва асоціація України
Наявність на ринку України контрафактного насіння соняшнику й усвідомлене використання подібного посівного матеріалу негативно впливають на імідж України на світовому ринку. Про це в ході свого виступу на міжнародній конференції «Олійно-жирова промисловість-2018» у Києві заявила виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко.
З огляду на агрокліматичні зміни і інтенсифікацію виробництва в Україні, з кожним роком українські аграрії висувають все більш жорсткі вимоги до якості насіння соняшнику. Правильний підхід до вибору посівного матеріалу дозволяє не тільки отримати більш високі показники врожайності, але і проводити меншу кількість обробок пестицидами.
Згідно з опитуванням, проведеним ІА «АПК-Інформ», при посівної кампанії під врожай 2019 року може помітно збільшитися частка покупного посівного матеріалу. За словами експертів, ситуація, що склалася, обумовлена, в першу чергу, істотним погіршенням якісних показників зернових в поточному році.
В Україні більшість аграріїв, що спеціалізуються на виробництві озимого ріпаку, віддають перевагу посівному матеріалу іноземної селекції. Про це свідчать дані панельного дослідження «Ринок засобів захисту рослин і посівного матеріалу польових культур в Україні під урожай 2018 г.», що проводиться ІА «АПК-Інформ».
За словами виконавчого директора Насіннєвої асоціації України Сюзани Григоренко, ситуація, що склалася цілком очікувана, оскільки аграрії в більшості випадків використовують не сорти, а гібриди, що пропонує іноземна селекція.
За даними митної статистики України, експорт насіння соняшнику (ТН ЗЕД 1206001000 «Насіння соняшнику для сівби») з України за 7 місяців 2018 року виріс на 20% в порівнянні з тим же періодом минулого року.
Як відзначають експерти ІА «АПК-Інформ», за вказаний період на зовнішній ринок було відвантажено 690 тон даної продукції, що стало найбільшим показником за останні 3 роки. Для порівняння: в 2017 році за цей же час експорт склав 579 тонн, а в 2016 - всього 302 тони.
В даний час, коли перший етап жнив 2018 року завершено, можна робити оцінки щодо якісних характеристик та обсягу врожаю озимих культур і ранніх ярих. І як би українські аграрії не посилалися на погоду, але, безумовно, людський фактор зіграв не останню роль у формуванні показників врожаю ц.р. А значить, варто провести роботу над помилками як сільгоспвиробникам, так і виробникам посівного матеріалу, адже саме вибір насіння є відправною точкою в агробізнесі.
Напередодні посівної озимих культур Сюзана Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України, розповіла, що можна чекати від наступного сезону. Вона відмітила, що по структурі площ озимих культур, безумовно, лідерські позиції продовжить зберігати озима пшениця – більше 70% від загального обсягу продажів. Одночасно, озимі ячмінь і ріпак, які теж були в трійці лідерів озимих культур, порівняно з іншими продовжать динаміку росту.
Україна в 2017 році імпортувала посівного матеріалу олійних і зернових культур на 7% більше, ніж роком раніше. Варто зазначити, що закупівлі насіння на зовнішньому ринку все ще є невід'ємною частиною виробництва зазначених культур, незважаючи на розвиток насінництва всередині країни.
За офіційними даними митної служби України, в 2017 р в країну було ввезено 66 тис. тонн посівного матеріалу, при цьому майже 90% від цього обсягу припало на частку кукурудзи і соняшнику - 53% і 36%, відповідно.
За даними митної статистики, українські компанії в 2017 р збільшили закупівлі імпортного посівного матеріалу. Так, в минулому році аграрні підприємства України імпортували понад 66 тис. тонн насіння основних зернових і олійних культур, що на 7% більше, ніж в 2016 році. Зокрема, в загальному обсязі імпорту посівного матеріалу домінують кукурудза і соняшник, частка яких за підсумками року склала 53% і 36%, відповідно.