Найголовніший тренд посівної у 2020 році - чіткий запланований бюджет та зменшення витрат на посівну, враховуючи й насіння. Підхід, впроваджений агрохолдингами, — заплановане бюджетування витрат на технологію посіву. Тобто, якщо у бюджеті виробника передбачено витрати на насіння на 1 га — 100 $, то з цього і виходять при закупівлі насіння та інших МТР. Не враховуючи коливання цін.
Але це не означає, що на насінні заощаджують. Наприклад, попри різницю у порядку цін на насіння іноземної та вітчизняної селекції (більш ніж у 2 рази) перше, як імпорт, так і вирощене в Україні, по ключових культурах займає від 50 до 90%. Зокрема, по кукурудзі - до 70%, соняшнику — до 80−90%.
Але це не означає, що куплять все насіння. Що головне треба пам'ятати виробникам насіння:
- обов'язково треба розуміти, що потрібно твоєму клієнту;
- працювати над довірою до постачальника і сорту;
- портфель для клієнта формується поетапно, і спочатку з тих сортів, назви яких йому відомі і зрозумілі, але і не коштують незрозумілих грошей;
- у кожної компанії є 2−3 топові гібриди, які формують 50% продаж плюс диверсифікована лінійка продуктів і послуг;
- діє принцип «парето» по лінійці гібридів у кожної компанії;
- врахування змін клімату та структури ґрунту та запит на так звані «перевірені гібриди», які дають високий урожай при різних технологіях.
Що аграріям треба від кукурудзи:
- стабільно високу врожайність гібриду в рівних умовах,. Наприклад по живленню: гібрид/сорт має «відгукнутися» і дати вал як при високому рівні внесення добрив, так і при середньому;
- посухостійкість та холодостійкість гібриду;
- гарну віддачу вологи, високу енергію початкового росту (як швидко рослина стартує);
- здатність до вирощування у монокультурі.
Про соняшник треба пам'ятати, що зберігається тренд на технологічні гібриди та здешевлення технології. Зокрема, СL- технологія, яка враховує українську любов до монокультур, коли не дає післядії простіший спосіб боротьби з бур'янами. А CL-технологія не передбачає застосування гербіциду Євролайтинг (єдине, що після не ефективно сіяти цукровий буряк та овочеві). Тож пам'ятаймо про основні мотиви аграрія — здешевлення технології вирощування, незалежність від вологості та зменшення використання ґрунтових гербіцидів.
По сої головний фактор — ціноутворення та питання якості і чіткої сортової ідентифікації насіння.
У сезоні 2020 аграрій орієнтується на дохід та менші затрати і період між витратами та доходами. Тому буде популярна кукурудза, яка з 1 га дасть вал 10 т, а вартість витрат на 1 га в 20−25тис.грн буде компенсована через 4 місяці, навіть при низьких цінах (3500 грн за 1 тонну).
Віддачу від озимої пшениці чекати довше — 10 місяців. При затратах на 1 га до 30тис. грн та валу з 1 га в 7тонн при ціні 5000грн.
Інші культури, такі як сорго, потенціал нарощуватимуть з огляду на високу посухостійкість та можливість вирощування у «легких» ґрунтах. Це замінник кукурудзи в регіонах, де іі вирощування є неефективним. Та привабливості йому додає наявність трейдера «Нібулон», який має інтерес до сорго та все експортує. Ярий ріпак частково компенсує площі у регіонах, де недосіяли озимий ріпак. Це Київська, Черкаська, частково Вінницька області.
Матеріал вперше було опубліковано на сайті: Agravery.com
