В ході останнього засідання Постійного комітету з питань рослин, тварин, продуктів харчування та кормів Європейської комісії (EU Commission Standing Committee on Plants, Animals, Food and Feed), а саме – на секції з питань насіння та посадкового матеріалу для сільського господарства та садівництва (Section for Seeds and Propagating Material for Agriculture and Horticulture), вкотре було розглянуто питання України щодо визнання еквівалентності української системи сертифікації насіння вимогам Європейського союзу та внесення нашої держави до переліку країн – не членів ЄС, які можуть експортувати до держав Євросоюзу насіння, вирощене та вироблене в Україні.
Нещодавно Єврокомісією було опубліковано результати цього засідання, де вказано: «Запит України опрацьовується; зараз триває процедура внутрішнього затвердження, і вона має бути фіналізована до кінця головування Хорватії» (тобто до 30 червня 2020 року).
Як вважає виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзана Григоренко, відповідне рішення є дуже позитивним сигналом, адже раніше після таких засідань насіннєвої секції в ЄС у підсумковому коментарі щодо нашої еквівалентності коментарі були загальніші, наприклад, «питання розглядається» чи «було надано оновлення інформації», без хоч якихось малих деталей.
«Хотілося б нагадати, що вперше запит на визнання української системи сертифікації такою, що відповідає вимогам ЄС, було подано ще у 2011 році. Потім, після того як у 2015 році європейськими представниками було проведено аудит системи сертифікації та надано звіт, протягом року ми працювали над усуненням усіх названих у ньому зауважень, і врешті ЄС було затверджено й опубліковано позитивну оцінку щодо нас. Протягом наступних років Міністерство аграрної політики за сприяння Європейської насіннєвої асоціації Euroseeds добивалося від уповноваженої секції Єврокомісії надання інформації щодо стану розгляду заявки від України, рух щодо якої зупинився. Досі на численні запити, які робилися представниками Мінагрополітики, Euroseeds і Насіннєвою асоціацією України до низки вповноважених європейських установ із питанням щодо статусу визнання еквівалентності системи сертифікації українського насіння вимогам ЄС, відповіді європейських посадовців були формальними, а саме, питання часто, хоч і неофіційно, прив'язувалося ними до політичного контексту інших напрямків співпраці України-ЄС», - згадала С.Григоренко.
Як наголошує очільник профільної асоціації, Україна має потенціал, щоб реалізувати виробництво та постачання посівного матеріалу на зовнішні ринки, адже представлена такими крупними представниками, як ТОВ «Маїсадур Семанс Україна», «КВС-Україна», «Євраліс Семанс Україна», «Сингента», АПК Маїс, LNZ Group та ін.
«За нашими розрахунками, тільки за однією статтею експорту – насіння кукурудзи – Україна щорічно може отримувати близько $100 млн у грошовому вимірі у разі відкриття ринку ЄС. І для отримання такого прибутку необхідно буде відвантажувати десь до 1 млн тонн посівного матеріалу цієї зернової, що значно прибутковіше, аніж експорт кукурудзи на зерно», - зазначила С.Григоренко.
Матеріал підготовлено АПК-Інформ в рамках інформаційної співпраці із Насіннєвою асоціацією України.
