Насіннєвою асоціацією України взято участь в онлайн обговоренні досвіду Франції із запровадження паспортів рослин. До міжнародного Zoom-колу від асоціації доєдналися виконавчий директор Сюзана Григоренко та координатор комітету з питань сертифікації та виробництва насіння Ольга Храновська.
Питання оновлення українського законодавства в сфері карантину рослин і запровадження практики використання паспортів рослин зараз знаходиться на стадії активного обговорення і тому для розробників нових норм і всіх задіяних сторін - почути поради з країни, де вже діють такі процедури, стало надактуальним.
Zoom-зв'язок проводився за безпосередньої участі французьких експертів – спеціалістів GNIS (Національного міжпрофесійного об’єднання з питань насінництва Франції), зокрема окремого підрозділу по контролю якості SOC, представників Мінекономіки України та проекту «Підтримка впровадження сільськогосподарської та продовольчої політики в Україні» (SAFPI).
З огляду на гармонізацію законодавства України до вимог ЄС, норми, які зараз готуються до впровадження в Україні, щодо захисту рослин також мають йти в ногу з європейськими нововведеннями. Саме на них і було наголошено підчас обговорення.
Отже, представники GNIS - Франсуа Бурго, директор із зовнішніх зв’язків організації, Сара Лаффон, менеджер із міжнародних відносин, та Крістоф Руяр, експерт з технічних питань, зупинилися на питанні чому ЄС прийшов до використання системи паспортів рослин і нових мір у сфері карантину рослин.
Ці заходи в Європі діють з 14 грудня 2019 року, коли набрав чинності Регламент 2016/2031. Нове законодавство ЄС вводилося перш за все з огляду на те, що міжнародна торгівля отримує все більші масштаби, а через зміни клімату цілий ряд шкідників рослин може вкоренитися і за межами своїх природних ареалів.
Принципи нового законодавства ЄС це пріоритезація виявлення шкідників (які розподіляються на карантинні організми, та регламентовані), заходи з попередження та недопущення імпорту і поширення заражених рослинних матеріалів, виокремлення обов'язків професійних операторів - суб'єктів економічної діяльності, задіяних в рослинництві і супутніх сферах (Всі хто професійно займаються рослинництвом, селекцією, виробництвом, імпортом, переміщенням, зберігання рослинних матеріалів, тощо).
Наряду із фітосанітарними заходами, впорядкована робота останніх і є основою захисту рослин в ЄС. Професійні оператори мають право видавати паспорт рослин - стандартизовану етикетку, яка супроводжує рослинний матеріал при переміщенні між країнами ЄС або при транспортуванні в захищені зони. Цей паспорт має код відстежування, який, вразі виявлення проблем, дозволить віднайди вихідну точку, з якої могли поширитися шкідники рослин.
На кількох прикладах паспортів рослин, що вже повсемісно застосовуються в ЄС, і зокрема у Франції, експерти показали яку інформацію містить цей документ і як саме це виглядає. Зокрема по формі і наповненні паспорту були вказані відмінності, які можуть бути при транспортування рослинного матеріалу в межах ЄС, та при переміщенні в окремих "захищених зонах" (Ptotected Zones) в ЄС. Щодо коду відстежування докладно пояснено його формування, розміщення в самому паспорті рослин, а також те - на яких етапах простежування він стає в нагоді.
Представники французького органу також зазначили, що з практичної точки зору паспорт рослин - це запевнення для фермера, що, наприклад, насіння, яке він купує вільне від будь-яких шкідників. Це документ, який підтверджує, що той, хто збуває рослинний матеріал зі свого боку зробив все необхідне по дотриманню власних обов'язків в сфері захисту рослин.
В рамках обговорення на практичних питаннях виявлення шкідників та використання паспортів рослин було акцентовано додаткову увагу. Так для перейняття досвіду в Україні, французькі експерти додатково порадили розглянути Імплементуючий акт ЄС 2019/207. Цей документ включає перелік шкідливих організмів, список регульованих видів, захищені зони, заходи контролю для запровадження фітосанітарних паспортів. Крім того, були розглянути норми щодо формату та змісту паспортів, їх заміни та скасування, а також наведено випадки, в яких не потребується отримувати такий документ.
Наприклад, якщо дистриб'ютор просто далі реалізовує рослинний матеріал, на який було видано паспорт рослин, то і надалі використовується оригінальний документ. Якщо ж дистриб'ютор проводить власні дії до матеріалу (як-то, змінює цілісність попереднього пакування, розподіляє його на частини), то для подальшого збуту необхідно отримувати новий паспорт рослин.
