Сюзанна Григоренко: «Компанії — члени Насіннєвої асоціації України звикли працювати виключно у правовому полі»
Насіннєва асоціація України активно просуває світові стандарти розвитку вітчизняної насіннєвої галузі, а також стоїть на захисті інтересів членів організації. Як відбувається інтеграція насіннєвої галузі в міжнародні насіннєві інституції та які завдання є нагальними для організації, в інтерв’ю виданню Landlord розповіла Сюзана Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України.
Landlord: Які умови передували появі Насіннєвої асоціації України?
Сюзанна Григоренко: Насіннєва асоціація України як бізнес-об’єднання засновано 2010 року. На тому етапі її членами були дев’ять компаній-засновників. Це мультинаціональні компанії, які офіційно здійснювали свою діяльність в Україні й мають власні підприємства — «Сингента», «Лімагрейн Україна», «РАЖТ СЕМЕНС Україна», «Євраліс Семенс Україна», «МАЇСАДУР Семенс Україна», «КВС-Україна» й інші.
Активну діяльність об’єднання розпочало з 2011 року. Внутрішній ринок насіння в Україні ємкий і конкурентний. Окрім того, що країна має великий внутрішній потенціал у цій галузі, в нас є суб’єкти насінництва, то нині актуальним є паритетне входження України у світовий ринок насіння — насіннєвий бізнес зацікавлений у відкритті зовнішніх ринків для себе, й, безумовно, європейський ринок у пріоритеті — він поруч, великий і ємкий.
Європейські компанії розміщують в Україні свої виробничі потужності, і з 2000-х років вони почали активно шукати партнерів для співпраці в Україні. Наприклад, одним із перших в Україні відкрили власні виробничі потужності французькі групи, викупивши 2007 року насіннєвий завод «Черліс» — «Євраліс Семенс Україна», із 2012 року володіють власним насіннєвим заводом «МАЇСАДУР Семенс Україна», у 2016 році відкрили насіннєвий завод «КВС-Україна» й інші. Наразі ці компанії мають повністю (по окремих культурах, зокрема, це — кукурудза) цілісний виробничий цикл: польове виробництво, доробка й кондиціонування насіння на заводі (приймання, сушіння, обмолочування, калібрування на фракції, обробка, пакування). Тобто безпосередньо в Україні вони виробляють продукцію не лише для внутрішнього ринку, а й налаштовані експортувати насіння.
LL: Що саме об’єднало таких великих китів? Ви надаєте їм інформаційну, юридичну підтримку, допомагаєте у просуванні чи експорті?
С. Г.: У 2010 році настав такий період, коли компанії зрозуміли, що потрібно не просто вести діяльність, а, по-перше, формувати певну культуру поведінки на ринку, етичні засади бізнесу, спільність дій для досягнення ефективності правового регулювання;по-друге, співпрацювати з міжнародними організаціями й одночасно забезпечувати комплексною інформацією про те, що відбувається в регуляторному полі галузі.
Настало розуміння, що потрібно виходити з основоположного — охорони прав інтелектуальної власності, за яким далі стоїть комерційне поширення насіння. Є потреба сформувати якісне поле процедури набуття прав на сорти рослин, їх поширення й подальшу комерціалізацію сортів через продаж і постачання насіння. Наступний етап — це дотримання етичних засад поведінки на ринку, добросовісна конкуренція.
Повна версія матеріалу за посиланням: http://landlord.ua/syuzanna-grigorenko-kompaniyi-chleni-nasinnyevoyi-asotsiatsiyi-ukrayini-zvikli-pratsyuvati-viklyuchno-u-pravovomu-poli/
