В березці цього року я перебував з робочим візитом в Сполучених Штатах Америки, в штаті Індіана, батьківщині технології «ноу-тілл». Не претендуючи на загальну точку зору по цій досить «модній» технології, хотів би поділитись власною думкою та побаченим.
Почну з передісторії: чому ця технологія так жваво зацікавила наших фермерів? Першим основним фактором є економія коштів за рахунок зменшення механічних обробіток ґрунту. І цей постулат був висунутий як основний, додавши до нього пару другорядних: боротьба з ерозією ґрунту та краще збереження вологи. Взагалі, цю технологію подавали як панацею, особливо на величезних просторах степної зони нашої країни, яка завжди відрізнялась меншою врожайністю основних сільськогосподарських культур і як ніяка інша «вимагала» економії затрат на виробництво. «Піднявши прапор» «ноу-тілл», українські аграрії з ентузіазмом кинулись його освоювати. Але зустрівшись з рядом проблем в процесі його провадження, не витримували та повертались до традиційної технології обробітку: плуг, дискові борони, чизель та інше…Але, тим не менш, активні дискусії продовжуються, і наша компанія, як постачальних якісного насіння кукурудзи, час від часу стикається з питанням від аграріїв: «А чи маєте спеціальні гібриди для «ноу-тілл»?». Хочеться написати великими літерами: «НОУ-ТІЛЛ» НЕ ВИМАГАЄ СПЕЦІАЛЬНИХ ГІБРИДІВ! Це — технологія, яка створює оптимальний стан ґрунту. Він стає дуже схожим на дернину, ступаючи по якому, відчувається розрихлена та жива субстанція. Саме таке враження в мене склалося, коли ми зупинились обабіч поля і я вирішив по ньому пройтись. (На фото поле з залишками сої та її попередника кукурудзи).
Для вас матеріал підготував: Олександр Федоров, Генеральний директор ТОВ "КВС-Україна", керівник бізнес-напрямку "Кукурудза та олійні культури".
Детальніше на: www.kws.ua.
