03 липня 2025 року в Києві відбувся круглий стіл «Інтелектуальна власність і прозорість ринку насіння: перешкоди, рішення, можливості», організований Програмою USAID АГРО. До участі у заході долучилися учасники насіннєвого ринку, державні органи, Насіннєва асоціація України та представники компаній-членів Асоціації.
У фокусі заходу: Концепція моделі ринку інтелектуальної власності та візія послідовних кроків для врегулювання ринку: правова основа, цифрові інструменти, роль держави та бізнесу. В ході круглого столу було підбито підсумки попередніх напрацювань робочої групи з оцінки галузевих нормативно-правових актів та ідентифікації проблем на ринку насіння.
Зокрема, було презентовано Концепцію моделі ринку інтелектуальної власності. Ірина Грузинська, Керівниця сектору «Сільське господарство» Офісу ефективного регулювання BRDO, відмітила найбільш поширені проблеми для насіннєвого ринку і захисту прав інтелектуальної власності на сорти, на які вказують насіннєві компанії. А також відзначила модель ринку, впровадження концепції якої допоможе покращити ситуацію.
Змішана система, як пропонується, може найкраще підійти до українських реалій ринку інтелектуальної власності в галузі насінництва як елементу системи простежуваності. За неї учасникам ринку (окремій організації) може бути надати певний рівень регуляції ринку при забезпеченні державою правової охорони та дотримання ліцензійних угод.
Через таку модель можна краще визначити правила загального ринку, щоб уникнути ситуацій, коли одні гравці отримують переваги за рахунок інших.
В контексті європейської інтеграції та з метою впровадження нової моделі, ринку буде необхідно подолати такі виклики:
1. Відсутність електронної системи даних, яка би об'єднала всі актуальні реєстри та іншу необхідну інформацію
2. Нульова простежуваність ланцюга «від насіння до поля».
3. Мінімізація обігу несертифікованого насіння.
4. Відсутність дієвої системи платежів селекціонерів.
5. Юридична невизначеність платежів роялті/ селекційних платежів.
Наразі контроль за сортами та їх реєстрацією в Україні здійснюється лише на момент реєстрації, що не дозволяє відстежити насіння під час його обігу на ринку. Виникає потреба у покращенні системи контролю, щоб можна було зрозуміти, де та на якому етапі перебуває конкретна партія насіння, хто його використовує надалі.
З метою інтеграції з європейськими стандартами, необхідно створити цифрові інструменти, які допомогли б у простежуванні історії насіння на ринку. Прийняття паспорта для рослин у законодавстві може бути одним з таких кроків.
Долучення Насіннєвої асоціації України до розробки концепції
Організаторами події відзначено внесок Насіннєвої асоціації України, активну участь в обговореннях та заходах з аналізу стану та перешкод у зборі роялті та селекційних платежів, чинного законодавства в сфері охорони прав інтелектуальної власності в насінництві, напрацюванні пропозиції щодо ключових рішень.
Сюзаною Григоренко, виконавчим директором НАУ, представлено асоціацію, яка є ключовим гравцем на ринку насіння в Україні та об'єднує інтереси селекційних компаній, що активно беруть участь у формуванні ринку; допомагає знайти спільні рішення, забезпечити конкурентність і прозорість ринку насіння.
Відмічена роль компаній-членів асоціації у зростанні експортного потенціалу насіння з України, які інвестують у дослідження та розробки нових сортів; сприяють визнанню в ЄС.
Ольга Храновська, координатор комітетів НАУ та представник компанії члена Правління ТОВ «ЛІМАГРЕЙН УКРАЇНА», висвітлила питання регулювання інтелектуальної власності, зокрема проблеми фальсифікації насіння.
Серед актуальних питань у сфері інтелектуальної власності виділено:
- загроза для селекційних компаній через поганий контроль ринку фальсифікованого насіння;
- продажі насіння через онлайн-платформи, соціальні мережі, месенджери, без можливості перевірити легальність та оригінальність насіння (на відміну від країн ЄС, де потрібно обов'язкового вказувати ресурси, через які відбувається продаж насіння);
- відсутність ефективної системи контролю за обігом насіння;
- відсутність дієвого механізму захисту прав селекціонерів.
Державні органи та саморегулівні організації мають активніше виявляти недобросовісних учасників ринку. Необхідно створити єдину цифрову екосистему, що дозволить контролювати рух насіння та об'єднати інформаційні бази про селекційні виробництва, сортів та учасників ринку.
В НАУ активно вивчався досвід саморегулівних організації в різних країнах, та успішне делегування повноважень для представлення інтересів селекційних установ та контролю за підробками (SICASOV у Франції, BDP у Німеччині).
Було відзначено, що в Україні важливо створити нову саморегулювальну організацію, або делегувати повноваження вже існуючим асоціаціям, що представляють інтереси селекційних компаній.
Наразі існує необхідність законодавчих змін, які би передбачили:
- Розширення переліку суб'єктів, на які поширюються правила діяльності в сфері насіння, і надати більше прав селекціонерам для захисту своїх інтересів.
- Правила для онлайн-продажів насіння та впроваджувати маркування перевірених продавців.
- Запровадження посиленої відповідальності за порушення у цій сфері.
Учасниками зустрічі також відзначено проблеми, пов'язані з відсутністю точних даних про ринок насіння в Україні, необхідністю вирішувати ситуацію, коли компанії, без належних умов та матеріальної бази для ведення первісного насінництва, представляють нові власні сорти.
Брак належної статистики, можливостей простежуваності, необхідно долати і є очікування, що держава на прикладі працюючих цифрових опцій, як реєстр ДАР, Е-рослиництво, матиме можливість вже незабаром виправити ситуацію.
Учасники круглого столу очікують, що за активної участі всіх зацікавлених сторін, включаючи фермерів, виробників насіння та представників уряду, з'являться всі передумови для створення цілісної стратегії розвитку ринку насіння в Україні. А в рамках розпочатого діалогу будуть знайдені необхідні інноваційні рішення.
