У квітні 2025 року Насіннєва асоціація України відзначила своє 15-річчя. Цей ювілейний рік приніс нові здобутки, які довели: вплив НАУ на події в насіннєвій галузі зростає і дає переконливий результат.
Отже, підводимо підсумки, розповідаємо про плани і – рухаємося далі.
Сьогодні НАУ – драйвер змін в українському насінництві і гідний представник держави у міжнародному професійному ком’юніті. Заснована для захисту інтересів компаній, що працюють у сфері виробництва насіння, експорту-імпорту насіння та садивного матеріалу, НАУ об’єднує лідерів галузі та створює платформу для співпраці. Щороку кількість учасників асоціації зростає, і це підтверджує її авторитетність в експертному середовищі.
Попри все – розвиток і рух
Під час повномасштабної війни компанії-члени НАУ продовжують свою роботу – інвестують у виробництво, модернізують обладнання, розширюють лінійки продукції.
Витримавши кілька надзвичайно складних сезонів, компанії працюють з урахуванням енергетичних ризиків, інвестуючи в автономні енергетичні рішення, адже розуміють: наступні періоди не будуть легшими. Але попри все вони чітко визначають свою роль у світових процесах – насіння з України постачається у понад 30 країн світу. Близько 80% експорту забезпечують члени “Насіннєвої асоціації України”, зокрема MAS Seeds Україна, Lidea, “КВС-Україна”, Syngenta, “Маїс”, “Лімагрейн”, “Фармзаат Україна”.
Взаємодія між бізнесом і державою
Насіннєва асоціація України активно взаємодіє з профільними міністерствами та службами, бере активну участь в обговореннях змін у ринковому регулюванні, працює у спеціалізованих групах та комітетах.
Серед головних досягнень, які вже позитивно вплинули на насіннєвий сектор України – зміни до законів “Про охорону прав на сорти рослин», «Про насіння і садивний матеріал», «Про карантин рослин» та інші. Також були внесені пропозиції до понад 10 законопроєктів, включно з тим, що стосується ГМО.
Попереду – ще багато завдань, адже нещодавно Європарламент схвалив Регламент про NGT-рослини, який має запрацювати до 2028 року. Це означає, що українське насінництво теж має адаптуватися, зокрема визначити статус NGT в українському законодавстві, забезпечити гармонізацію правил із ЄС, спрямувати селекцію на культури з реальним попитом тощо.
Співпраця з ЄС
Сьогодні НАУ – єдиний представник від України в Європейській насіннєвій асоціації та Міжнародній насіннєвій федерації. Активна участь у конгресах Euroseeds та ISF сприяє впровадженню кращих світових насіннєвих практик в Україні, зміцнюють експертизу та формують відносини з міжнародними партнерами.
Завдяки постійній взаємодії НАУ з європейськими профільними інституціями Україна отримала визнання еквівалентності насіння зернових культур, соняшнику, ріпаку, буряку та сої. Це означає не лише зростання інвестицій у галузь, а й зміцнює роль України в ланцюгах виробництва ЄС та відкриває доступ до преміальних ринків.
Наступна мета – визнання еквівалентності насіння кормових трав. Робота над цим вже триває.
Діалог з аграріями
Серед пріоритетів НАУ – відкрита і чесна комунікація з аграріями. Одна з найбільших інформаційних кампаній спрямована на боротьбу з нелегальним ринком насіння, яка вимагає інтегрованого підходу з боку держави та всіх учасників ринку і передбачає суворий контроль та посилення відповідальності. З цією метою команда НАУ проводить роз’яснювальні вебінари та воркшопи, готує численні повідомлення для медіа про ризик деградації насіннєвого фонду і згубний вплив на економіку та інвестклімат загалом.
Ще один напрям – НАУ періодично формує рейтинги топ-виробників насіння і найбільш популярних гібридів та сортів, проводить національні опитування аграріїв, робить рев’ю посівної, жнив та інших важливих подій сезону.
Захист інтелектуальної власності
Напрацювання механізмів захисту інтелектуальної власності (ІВ) – важливий компонент роботи НАУ. Ця проблема загострилася з появою в Україні міжнародних компаній, які відкривали в Україні селекційні станції, тестували нові гібриди, але згодом зіткнулися з крадіжками своїх напрацювань.
R&D – це великі інвестиції, і за відсутності захисту ІВ немає стимулу вкладатися в нові розробки. Як наслідок, українські аграрії не отримують доступу до найновіших досягнень світової селекції, в Україну заходить значно менше нових сортів, ніж могло б. Це завдає удару не лише по репутації українського агросектору, а й по надходженням до бюджету.
Команда НАУ розробила покроковий план дій, який має змінити ситуацію навколо ІВ. В його основі – система простежуваності обігу насіння, всього ланцюга “від виробництва до продажів”. Ця концепція активно обговорюється під час галузевих конференцій, круглих столів та панельних дискусій і вже отримала схвалення експертного середовища.
В НАУ переконані: розбудовуючи простір для інвестицій, треба працювати не з одним конкретним напрямом, а комплексно – над всією екосистемою, де європейські можливості помножуються на український потенціал. Тому попереду – нові амбітні цілі, і Насіннєва асоціація України вже рухається до них.
