Насіннєвий Форум 2019: як це було

Вже традиційно до початку нового сільськогосподарського сезону і напередодні весни у Києві 19 лютого 2019 р. пройшов Насіннєвий Форум, щорічний захід, присвячений сучасним тенденціям насіннєвого ринку та останнім змінам у галузі. Цьогоріч захід було проведено за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України та Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Насіннєва асоціація України разом з Асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу», Асоціацією «Українське насіннєве товариство» та Американською торговельною палатою виступили незмінними організаторами цієї події, протягом якої учасники могли почути як представників держорганів, так і насіннєву бізнес-спільноту, і долучитися до дискусій.

У вітальному слові від організаторів виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Григоренко Сюзана привітала всіх учасників з АгроВесною, як календарним сезоном, так і однойменною виставкою, яка вже другий рік поспіль розпочинається із Насіннєвого форуму. Сюзана запросила всіх присутніх до діалогу і розповіла, що протягом заходу можна буде поспілкуватися із учасниками з державних інституцій, подискутувати як розвивається ринок і які тенденції йому притаманні, та поділитися досвідом.

У першій половині форумі до виступу і відповідей на питання зі залу були запрошені Віктор Шеремета, заступник Міністра аграрної політики та продовольства з питань фермерства; Володимир Лапа, голова Держпродспоживслужби, Віктор Стефківський, Заступник директора департаменту – начальник управління контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби, Сергій Мельник, Директор Українського інституту експертизи сортів рослин; Сєдов Олександр, т.в.о. директора Державного підприємства «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» та Наталія Грюнвальд, Керівник приватного органу сертифікації «Агросерт».

Одним із наріжних каменів всіх виступів від органів влади було надання державної підтримки. Це і компенсація за купівлю насіння українського виробництва, це і нові проекти, які тільки будуть втілюватися, так і поліпшення роботи стосовно сервісів, які надаються насіннєвим компаніям, включно з реєстрацією сортів та проведенням сертифікації. Окремо було відзначено тему скасування мораторію на державні перевірки. Учасники форуму погодилися, що ця міра буде актуальною у боротьбі з поширеністю підробленого насіння та насіння, вирощеного з порушенням права інтелектуальної власності власника сорту.

Варто зазначити, що якщо в цілому Насіннєвий форум 2019 повторював успішну формулу минулорічного заходу, то цього року суттєвою відмінністю стало більше залучення аудиторії, коли кожен учасник міг поставити питання чи висловити свою позицію. Особливо виразно це було видно протягом другої панелі, яка буде присвячена темі «Насіння як бізнес: тенденції, проблеми та перспективи». Запрошеними спікерами-експертами в ній стали представники насіннєвих бізнес організацій, чиї компанії в той чи інший шлях залучені у всьому виробничому циклі, починаючи від селекції, і закінчуючи дистрибуцією насіння і виробництвом товарної продукції із нього. В цьому блоці розглядалося широке коло питань, що стосувалися агрокліматичних умов ведення насінництва, конкуренції на ринку та ціноутворення, селекції та боротьбі із підробками, тощо.

Зокрема дискусію вели Ігорь Єрмолаев, директор бізнес напрямку HarvEast Holding; Валерій Конверський, керівник ДСВ Інституту фізіології рослин; а також представники компаній-членів Насіннєвої асоціації України: Катерина Прилуцька, керівник напрямку дистрибуції насіння ТОВ «Агроскоп Інтернешнл»; та Олександр Федоров, генеральний директор ТОВ «КВС-УКРАЇНА».

Україна – цікавий ринок, який навіть більше розвинутий за європейський, з огляду на високі критерії, які ставлять місцеві кінцеві споживачі до вибору насіння. Саме так Олександр Федоров охарактеризував український насіннєвий ринок підчас сесії питань і відповідей. Як прикладом їм було наведено те, що в Україні вищі параметри схожості насіння кукурудзи, ніж в ЄС. Однак при цьому, на його думку, цивілізованому ринку бракує підтримки від держави, оскільки на ринку все ще існує як фальсифікат, так і несертифіковане насіння. Це дуже важливий аспект, оскільки галузь, щоби бути конкурентною і мати можливість розвиватися, має бути захищеною і мати доступ до інвестицій – чого поки держава не забезпечує в повній мірі. Ним було ще вказано, що держорганам потрібно приділяти більшу увагу до боротьби із підробками насіння на ринку.

Олександр розповів, що такі великі компанії, як, наприклад, КВС, реінвестують приблизно 15-20% свого обороту в науку. А це досить великі затрати в грошовому вираженні. До того ж, великий вплив на економічну частину діяльності компанії має і час, який витрачається на селекційні роботи. Притому, що на розробку одного гібриду кукурудзи і на його комерційне виведення на ринок може йти 8-12 років, в Україні складається ситуація, що «життєздатність» отриманого гібрида на ринку продажів насіння може скласти лише 4-5 роки.

Представляючи Агроскоп Інтернешнл, Катерина Прилуцька розповіла, що компанія вже має понад 15 років потужного досвіду в сфері дистрибуції на насіннєвому ринку України. В компанії виділяють три типи сервісу:

1. Логістичний – зберігання продукції, матеріалів у себе на складах, якісна швидка доставка до клієнтів;

2. Фінансовий сервіс – товарне кредитування. Зокрема, Катерина Прилуцька поділилася досвідом Агроскоп у сфері застосування такого нового для України фінансового інструменту, як аграрні розписки, вказавши, що ними надано розписок на суму до 100 мільйонів гривень.

3. Комплексна пропозиція – де об’єктом пропозиції є врожайність.

В своїй роботі Агроскоп орієнтується на надання комплексних рішень для учасників ринку, які відштовхуються від їх завдань, які можуть включати як покращення врожайності, так і оптимізацію. витрат.

Підбиваючи підсумки Насіннєвого Форуму хочемо зазначити, що організатори відкриті до пропозицій та коментарів і запрошують усіх учасників та зацікавлені сторони до співпраці не тільки в рамках форуму, але і протягом всього року.

Дякуємо за участь!

Додати новий коментар