Блоґи

Якщо ж говорити про прояснення в можливості експорту з України до ЄС — «Це дуже хороша новина і ми готові» — реакція постачальників і виробників насіння в Україні, які готові та уже працюють з викликами європейських та світових споживачів за насіннєвим напрямком, коли на початку 2020 р. отримали публічне підтвердження, що ЄС зобов’язалися до 30.06.2020 р. фіналізувати та прийняти рішення про включення України до переліку країн — не членів ЄС, які можуть бути повноправними учасниками світового комерційного обігу, та навіть визначили строк набрання чинності (через 20 днів після публікації прийнятого рішення). 

Найголовніший тренд посівної у 2020 році - чіткий запланований бюджет та зменшення витрат на посівну, враховуючи й насіння. Підхід, впроваджений агрохолдингами, — заплановане бюджетування витрат на технологію посіву. Тобто, якщо у бюджеті виробника передбачено витрати на насіння на 1 га — 100 $, то з цього і виходять при закупівлі насіння та інших МТР. Не враховуючи коливання цін. Але це не означає, що на насінні заощаджують. Наприклад, попри різницю у порядку цін на насіння іноземної та вітчизняної селекції (більш ніж у 2 рази) перше, як імпорт, так і вирощене в Україні, по ключових культурах займає від 50 до 90%. Зокрема, по кукурудзі - до 70%, соняшнику — до 80−90%.

З 2016 по 2018 рік, Україна в особі ще тоді очільників Міністерства аграрної політики та продовольства, за сприяння галузевих асоціацій — Насіннєвої асоціації України та Європейської насіннєвої асоціації Euroseeds добивалося від Єврокомісії зняти бюрократичні бар’єри доступу до ринків країн ЄС.

Це так звані не раз продискотовані питання про еквівалентність та внесення України в перелік країн, не членів ЄС, які можуть експортувати до держав Євросоюзу насіння вирощене та вироблене в Україні.

Посівна-2019. Спробуємо стартувати правильно та легально, адже від вибору насіння залежить, з чим будете: врожаєм у полі чи фінансовим фіаско

З минулого року сертифікація насіння в Україні стала платною послугою. Як це вплинуло на якість проведення процедури та чи вплинуло взагалі? Своєю оцінкою ситуації за підсумками 2017 року ділиться Насіннєва асоціація України, організація, що має на меті перш за все просування світових стандартів розвитку насіннєвої галузі України.

“Культура їсть стратегію на сніданок». Ці слова, Пітера Друкера, згадують, коли розповідають історії про успіх та його секрети у великих  компаніях. Підвищення продуктивності, збільшення долі на ринку – те, що є цілями для будь-якої компанії, не можливі без сильної організаційної культури. Блискуча стратегія, сама по собі, результату не дає.  

Компанії-члени Насіннєвої асоціації України та сама асоціація, це, організації, які застосовують ціннісні підходи, працюють системно та є каталізаторами якісних змін на ринку насіння та постійного розвитку насіннєвої галузі.

Дивлячись на список найбагатших компаній та базу їх капіталізації, розумієш, що основа їх ринкової капіталізації — це захищена і належним чином зареєстрована інтелектуальна власність. Захищена інтелектуальна власність підприємства визначається наявністю патентів, ліцензій, прав користування тощо.

Упродовж 2016-2017 рр. ключовим пунктом у програмних документах та схвалених стратегіях розвитку значиться, що Україна має стати державою з сильною економікою та з передовими інноваціями (вектор розвитку).