Україна у кроці від виходу на ринок насіння ЄС, але це потребує координації зусиль галузі та держави

Ставши одним із провідних світових експортерів агропродукції, Україна впевнено нарощує обсяги й асортимент експортованої продукції, також щороку розширюється географія постачання. Але саме підвищення прибутковості рослинництва є головною метою українських аграріїв.

Одним із перспективних напрямків підвищення рентабельності є розвиток вітчизняного насінництва. Так, у Насіннєвій асоціації України зазначають, що прибутковість можна підвищувати завдяки насінню, яке є товаром із високою доданою вартістю і має високий експортний потенціал. Але куди Україна може експортувати насіння? Ємний ринок Росії втрачено, крім того, постачання до багатьох країн СНД ускладняється необхідністю транзиту через російську територію. На думку експертів, за поточної кон’юнктури саме країни ЄС також можуть стати основним ринком збуту і вітчизняного насіння, але існують значні перепони на цьому шляху.

Динаміка експорту насіння з України: скромні показники, але величезний потенціал

Насіннєва асоціація України, яка представляє інтереси галузі, вважає нагальним питанням визнання еквівалентності української системи сертифікації насіння до вимог ЄС. Останніми роками асоціація наполегливо намагається подолати існуючі перепони та узгодити з уповноваженими європейськими інституціями регулювання вітчизняної насіннєвої галузі.

За словами Сюзани Григоренко, виконавчого директора Насіннєвої асоціації, поточна ситуація є незбалансованою та несправедливою: «На сьогодні європейські виробники вільно, без будь-яких обмежень та мита постачають до України насіння на суму близько 150 млн дол. США на рік, у той самий час наша країна постачає насіння до країн колишнього СРСР, а до ЄС майже нічого. Причиною такого стану справ є відсутність рішення ЄС про еквівалентність вимог української сертифікації вимогам ЄС. Процес визнання української сертифікації Європою затягнувся і потребує вирішення найближчим часом».

І, насправді, перші спроби визнання вітчизняних виробників насіння Україна зробила ще у 2011 році, коли було подано запит на визнання української системи сертифікації такою, що відповідає вимогам ЕС. Далі, у 2015 році європейськими представниками було проведено аудит системи сертифікації та надано звіт. Україна, зі свого боку, протягом того самого року усунула всі названі у звіті зауваження. Надалі з 2016 до 2018 року Міністерство аграрної політики за сприяння Європейської насіннєвої асоціації Euroseeds добивалося від уповноваженої секції Єврокомісії прийняти заявку нашої країни, але вирішення питання постійно відкладалося через низку бюрократичних факторів. Нарешті, у 2018 році представники Euroseeds мали неформальну зустріч із Єврокомісією, в якій їм повідомили, що рішення затримуються із політичних причин… Відтоді і Українська насіннєва асоціація, і Мінагрополітики, і Euroseeds надсилали численні запити до низки вповноважених європейських установ із питанням щодо статусу визнання еквівалентності системи сертифікації українського насіння вимогам ЄС, але поки що безрезультатно.

І ситуація, яка склалася, дивує. Адже навіть попри всі перестороги, які можуть бути в органах ЄС щодо того, що їм потрібно захищати власний ринок і місцевих підприємців, саме єдиний голос європейського насіннєвого бізнесу, яким і є асоціація Euroseeds, неодноразово висловлював підтримку в питанні отримання еквівалентності, як Насіннєвій асоціації Україні, так і Україні в цілому.

Чому варто збільшувати експорт насіння?

Насправді, незважаючи на суттєві обсяги імпорту насіннєвого матеріалу, вітчизняні виробники насіння є конкурентноздатними на міжнародному ринку і експортують насіння низки культур за кордон. В Україні на даний момент формується сильна насіннєва галузь: так, не лише українські, але й багато європейських насіннєвих компаній мають повний цикл виробництва, включаючи експорт насіння (ТОВ «Маїсадур Семанс Україна», «КВС – Україна», «Євраліс Семанс Україна», «Сингента», «Байєр» та ін.).

Але, як видно з експортної статистики, на жаль, поки що обсяги експорту насіння «Made in Ukraine» не є дуже значними. Щодо асортименту найважливішим експортним насінням культур наразі є кукурудза та пшениця, непогано також іде експорт насіння соняшнику та жита.

Cтруктура експорту насіння основних культур з України (2016-2018 рр.)

Але, як ми бачимо, незважаючи на доволі широку географію експорту українського насіннєвого матеріалу в 2018 р., більша частина поставок відбувається на низькопреміальні ринки, зокрема до країн колишнього Радянського Союзу. Географічна близькість полегшує постачання українського насіння, зокрема до таких країн, як Білорусь, Молдова. Варто зазначити, що останніми роками із зрозумілих причин було втрачено ще один великий ринок збуту українського насіння – Росію.

Постає резонне запитання: чи повинні вітчизняні виробники насіння задовольнятися такою ситуацією і не намагатися збільшити обсяги і, що головне, прибутковість та географію експорту? Бо зрозуміло, що європейські фермери є одними з найбільш платоспроможних у світі і є хоч і вибагливим, але дуже ємним ринком для агротехніки, засобів захисту рослин і насіння. І єдине, що наразі потрібно, – це включити Україну до прийняття до переліку країн – не членів ЄС, які отримали статус еквівалентності щодо системи сертифікації насіння.

І хай поточні скромні показники українського насіннєвого експорту не вводять в оману – потенціал виробництва та постачання насіння з України величезний, і наразі він на початковій стації реалізації. Рентабельність виробництва насіння в Україні значно вища, ніж виробництво товарних культур (під зерно або під переробку). Так, за розрахунками Насіннєвої асоціації України (на прикладі кукурудзи), 1 га товарної кукурудзи приносить фермеру приблизно 1200 дол. США, тоді як у разі вирощування кукурудзи на насіння 1 га може принести у 9-10 разів більше прибутку! Але зараз під товарну кукурудзу в Україні зайнято близько 5 млн га земель, тоді як під кукурудзу на насіння – близько 24 тис. га. При цьому, за оцінками асоціації, Україна щорічно може виробляти та експортувати близько 1 млн посівних одиниць насіння кукурудзи, що дорівнює приблизно 100 млн дол. США у грошовому вимірі та значно прибутковіше, ніж експорт кукурудзи на зерно.

Що робити, щоб стати постачальником насіння до Європи?

В такій ситуацій необхідні дії щодо прискорення процесу синхронізації української системи сертифікації насіння до європейських стандартів. Останніми місяцями відбулася низка важливих подій, які приблизили нашу країну до визнання українського насіння таким, що відвідає вимогам європейського ринку.

Так, 25 жовтня цього року за ініціативи Насіннєвої асоціації України в Міністерстві економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства України відбулася зустріч з питання насінництва, зокрема присвячена питанню експорту насіння до країн ЄС. Після ряду обговорень представників Насіннєвої асоціації України з керівництвом Мінекономіки щодо включення питання експорту насіння до переліку питань, які є в офіційному діалозі Україна-ЄС, заступниками міністра з аграрних та торговельних питань Т.Висоцьким і Т.Качкою та заступницею міністра І.Мєтєлєвою підтверджено пріоритетність питання та його «принципову» фіналізацію.

Щодо подальших кроків, то Насіннєва асоціація України наголошує, що потрібно вжити заходів на вищому рівні, щоб прискорити визначення України як країни, яка має статус еквівалентності щодо системи сертифікації насіння. Варто додати, що такий перелік країн затверджено у Додатку 1 Рішення Ради ЄС №2003/17ЄС від 16.12.2002. Тому наразі необхідно ініціювати внесення змін до Додатку 1 Рішення Ради ЄС №2003/17ЄС, а також Єврокомісії необхідно передати це питання на розгляд до Європарламенту та Ради ЄС.

«Варто відзначити, що для ЄС мова йде лише про часткове «полегшення» у нетарифних обмеженнях по відношенню до продукції насіння з України, зокрема щодо визнання сертифікатів на насіння. Врешті-решт вибір завжди залишається за європейськими фермерами. І тут уже від вітчизняних виробників насіння залежить, якою буде частка українського насіння на найбільш привабливому ринку світу…» - зазначають виконавчий директор асоціації Сюзана Григоренко та голова правління асоціації, гендиректор MASSeeds Ромен Дестйо.

Матеріал підготовлено АПК-Інформ в рамках інформаційної співпраці із Насіннєвою асоціацією України.

Додати новий коментар