Ринок землі в Україні: хто має отримати право купувати землю, та якими мають бути обмеження по концентрації земель

Чим більше буде обмежень на ринку землі, тим менш вигідним він буде для економіки та суспільства: експерти та профільні асоціації 

Напередодні обрання нового парламенту, який може стати найбільш про-ринковим в питанні створення в Україні умов для вільного обігу земель сільгосппризначення, тривають дискусії стосовно формату ринку землі в Україні.

15 липня Громадська коаліція за скасування земельного мораторію провела публічну дискусію “Ринок землі в Україні: хто має отримати право купувати землю, та якими мають бути обмеження по концентрації земель?”, участь у якій взяли представники широкого кола зацікавлених сторін (стейкхолдерів). Спільну позицію намагалися знайти представники провідних аграрних асоціацій, агробізнесу та інвестиційних компаній. Свої коментарі під час дискусії також надали експерти Світового банку, USAID, провідні українські фахівці з земельних питань та юристи.
 
Учасники панельної дискусії майже одностайно зійшлись на тому, що право купити землю мають мати як юридичні, так і фізичні особи, а суттєві обмеження  (наприклад, заборона на придбання землі юридичним особам) призведуть до зменшення потенційної вигоди, які держава, громадяни та агросектор отримають від ринку землі.
 
Так, від додаткових обмежень на право купівлі-продажу землі постраждають перш за все самі власники паїв, говорить Дмитро Ливч, проектний менеджер EasyBusiness. “Задача держави – не лише дати можливість громадянам продати землю чи здавати її в оренду, а й забезпечити, що громадяни зможуть зробити це за максимально вигідною ціною. А обмеження кола покупців та розміри ділянок, які можна купити-продати, автоматично зменшує ціни - як на продаж, так і орендну плату, що не збігається з інтересами пайовиків”, - заявив він.
 
Обмеження на доступ до володіння для юридичних осіб, або ж надмірні обмеження для  купівлі землі в одні руки ускладнять доступ прозорих компаній на ринок землі, натомість, жодним чином не обмежать можливості для  схем та оборудок в питанні концентрації земель, впевнений Анатолій Косован, керуючий партнер Kosovan Legal Group. “Якщо вводити додаткові обмеження, у плюсі залишаться ті, хто й зараз вміє будувати схеми, обходити обмеження. Адже шляхи відходу завжди знайдуться. Натомість чесні фермери, які не мають до доступу до дорогих юристів, постраждають”, - впевнений фахівець.
 
Глобальний досвід доводить, що обмеження права власності призводить до того, що збільшують відсоток тіньового ринку, говорить і Клаус Дайнінгер, провідний економіст Світового Банку та керівник спільної Програми ЄС та Світового Банку «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні». “Протидіяти надмірній акумуляції земель треба податковим шляхом, відслідковуючи походження ресурсів тощо”, - заявив він.
 
Чим більш ліберальною буде модель обігу землі, тим більшими будуть інвестиції в економіку України, наголосила Наталія Шпигоцька, старший аналітик Dragon Capital. “Якщо ми говоримо про інвестиції, то ми повинні пам’ятати, що чим для більшої кількості гравців буде відкрито ринок та створено інструменти, які допоможуть фермерам купувати землі, тим більше грошей для розвитку отримає сільське господарство”, - запевнила вона.
 
Міжнародний досвід також переконливо свідчить, що заявлений ефект від різного роду обмежень зазвичай сильно відрізняється від реального ефекту, який отримує економіка країни. Пре це свідчать результати дослідження, яке підготував і презентував під час панельної дискусії доцент Київської школи економіки Олег Нів'євський. “Різноманітними обмеженнями, наприклад, щодо кількість землі у володінні однієї особи, намагаються боротися з надмірною концентрацією земельних ресурсів в одних руках та протидіяти спекуляції. Але такі, та інші обмеження, зазвичай, у реальному житті мають зовсім менший ефект, від того, на який розраховують. Зокрема, негативно впливають на ринок оренди, ускладнюють адміністрування та інвестиції”, - заявив він.
 
В цілому, згідно з дослідженнями та економічним моделюванням різних форматів можливого ринку землі, яке було проведено Олегом Нів’євським, введення ринку землі без додаткових обмежень, за умови державної підтримки малих фермерів, забезпечить ріст ВВП на додаткові майже 4% щороку протягом п'яти років. В той час як ринок, на якому до купівлі землі мають доступ лише малі фермери з обмеженням володіння по 200 га в одні руки без доступу до ринку юридичних осіб, не гарантує й додаткового росту на 1% ВВП.
 
Єдине обмеження, щодо доцільності якого погодились майже всі учасники дискусії - це необхідність принаймні на першому етапі створення ринку заборонити купівлю української землі іноземцям. За словами Леоніда Козаченко, президента Української Аграрної Конфедерації, на продаж землі іноземцям має діяти мораторій на десять років. «Не було жодної  країни в світі, що відкрила ринок для іноземців та усі кинулись одразу купувати землю. Я не думаю, що Україна буде  випробувальним майданчиком», - заявив він.
 
Експерт проекту USAID Павло Кулинич звертає увагу на те, що найкращим варіантом протидії концентрації сільськогосподарських земель в «одних руках» є встановлення у законодавстві не граничних розмірів земельних ділянок (скажімо, 500 га в одні руки), а граничного відсотка земель в межах території, що можуть перебувати у приватній власності, наприклад, не більше 30% сільгоспземель територіальної громади, 15 відсотків земель області та 0,5-1,0% земель країни. "При цьому доцільно також надати територіальній громаді право коригувати такий відсоток на своїй території як у меншу, так і в більшу сторони”, - заявив він.
 
Іван Фурсенко, заступник голови Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, також підтримав ідею обмеження володіння у вигляді відсотку територі і додав, що, наприклад, найменша громада в Україні сьогодні має 1231 гектари, а найбільша – 232 тис.га. Тож якщо обмежувати обсяг володіння землі в одних руках фіксованим обсягом, це матиме зовсім різний ефект на концентрацію земель у різних громадах. «Таким чином, якщо ми обмежимо концентрацію землі в одні руки, скажімо, попередньо 50% громади бо 30% району, ми не дамо можливість акумулювати надмірну власть над територією громади лише одній компанії”, - заявив він. 
 
Роман Граб, заступник генерального директора, Український Клуб Аграрного Бізнесу, вважає, що якщо і встановлювати фіксовані обмеження на володіння земельною ділянкою, то вони мають бути аргументовані та підкріплені аналізом. «Обмеження в 200 гектарів, які часто обговорюються, - це розмір навіть не кожного поля. Переважна більшість, 85% господарств, які обробляють 55% земель, що знаходиться у користуванні всіх с/г підприємств, розміром до трьох тисяч гектарів. Це, на наш погляд, вже цікавий розмір землеволодіння, в межах якого можна думати про зрошення чи інвестиції у високорентабельні виробництва, наприклад, сади», - заявив він.
 
При цьому, на думку представника УКАБ, навіть після відкриття ринку землі, основною складовою земельного банку агрохолдингів залишаться орендовані землі.
 
Натомість Андрій Мартин, старший проектний менеджер по земельній реформі Офісу реформ Кабінету Міністрів України, вважає, що обмеження варто вводити в розрізі сфери діяльності особи, що бажає придбати землю. “Земля не повинна бути просто інструментом для фінансових операцій, вона повинна бути головним ресурсом для того, хто на ній працюватиме. Тому критерії дуже прості – треба просто прописати в законодавстві, що принаймні перші роки покупцями зможуть бути тільки ті, хто вже працює на землі, реальні сільськогосподарські товаровиробники - як громадяни, так і юридичні особи”, - впевнений він. На думку Мартина, не треба створювати ситуацію, коли замість одного рантьє, який отримує дохід від здачі землі в оренду, просто прийде інший, то це не поліпшить ефективність використання земель та не збільшить додану вартість сільського господарства.
 
Але, на думку Петра Мельника, виконавчого директора Agricom Group, ця модель не працюватиме успішно, оскільки визначення, хто є сільгоспвиробником, є надто розмитим і створює багато підстав для зловживань“Коли з бюджету повертали ПДВ експортерам, які мали статус сільгоспвиробника, були випадки, коли компанія реєструвалась, як сільгоспвиробник, доводила це податковій, отримувала кошти, а потім просто не займалась агробізнесом взагалі. Тому треба вводити ринок без зайвих обмежень, оскільки вільний ринок здатен себе скоригувати”, - впевнений він.
 
Як наголосив Геннадій Новіков, голова Аграрного Союзу України, формат земельної реформи має бути частиною цілісної аграрної політики у державі та не протирічити ній. «Якщо земельна реформа буде складовою моделі розвитку села в України, вона дає можливість володіти землею тим, хто проживає та працює в селі, та зацікавлений у розвитку території», - заявив він.
 
На думку співголови Комітету з питань агропродовольчого бізнесу СУП Владислави Магалецької, мораторій існував протягом вісімнадцяти років і за цей час вже склалася певна структура землеволодіння - агрохолдинги, фермери-селяни. “Тож ті, хто хочуть працювати на землі і залишитися на ній, повинні мати право її придбати, якщо заплатять справедливу ринкову ціну”, - говорить вона.
 
Позицію Геннадія Новікова підтримав президент Асоціації фермерів та приватних землевласників (АФЗУ) Микола Стрижак, на думку якого земельна реформа має поставити у центр уваги малого фермера, який працює на землі. «Вся земля має бути передана громадам, а далі вони, знаючи, хто і де реально працює, зможуть передавати землю активним фермерам», - додав він. Пан Стрижак - єдиний із учасників дискусії, який виступив за надання права купувати землю лише фізичним особам. Водночас, як зауважив Клаус Дайнінгер зі Світового Банку, він не знає жодної країни в світі, яка б забороняла купувати землю юридичним особам - так, як це пропонує робити представник АФЗУ.
 
Довідково: Це був вже другий захід Громадської коаліції на скасування земельного мораторію,  у серії панельних дискусій щодо дизайну ринку землі. Наступний захід буде проведено 30 липня, і буде присвячено тому, як має бути організовано роботу державних органів, аби ринок землі в Україні після його створення був найбільш ефективним.

Фото та аудіо з заходу за посиланням: http://bit.ly/2SgMetJ 

Додати новий коментар