Насіннєва галузь України: реалії та перспективи розвитку

В даний час, коли перший етап жнив 2018 року завершено, можна робити оцінки щодо якісних характеристик та обсягу врожаю озимих культур і ранніх ярих. І як би українські аграрії не посилалися на погоду, але, безумовно, людський фактор зіграв не останню роль у формуванні показників врожаю ц.р. А значить, варто провести роботу над помилками як сільгоспвиробникам, так і виробникам посівного матеріалу, адже саме вибір насіння є відправною точкою в агробізнесі.

Можна досить довго резюмувати актуальні проблеми насіннєвої галузі України, але, мабуть, найбільш важливим завданням є консолідація виробників, яка дозволить ефективно підійти до всіх важливих питань. Одним з таких питань, безперечно, залишається технологія виробництва, яку аграрії вже на етапі використання посівного матеріалу порушують. Так, наприклад, аналізуючи дані, отримані в ході проведення панельного дослідження ринку посівного матеріалу України 2018 р. в сортовій структурі сільгоспвиробників озимої пшениці і ячменю сорту вітчизняної селекції займають домінуюче становище. При цьому застосування репродуктивного посівного матеріалу має масовий характер, тоді як частка елітного насіння не перевищує 7% від загального обсягу посіяного насіння. У той же час, стосовно тривалості обробітку сортів зернових культур слід зазначити, що близько чверті господарств, які обробляють озимі зернові, використовують сорти старої репродукції, а це є однією з причин зниження врожайності. При розмноженні насіння в господарствах протягом ряду років, їх якісні характеристики поступово погіршуються через засмічення і накопичення хвороб.

Як відзначили в галузевій асоціації, незважаючи на існуючі труднощі, ситуація в Україні з посівним матеріалом поступово стає краще.

«На сьогоднішній день українські аграрії вже більш усвідомлено підходять до вибору посівного матеріалу. Так, фіксуються випадки висіву 4 і старше репродукції. Однак така ситуація зустрічається все рідше, - розповіла Сюзана Григоренко, виконавчий директор Насіннєвої асоціації України. - Що ж стосується зернових в цілому, радує той момент, що сільгоспвиробники, розуміючи, що початкова якість власного насіння невисока, все частіше намагаються мінімізувати втрати врожаю шляхом проведення передпосівної обробки. Для порівняння: якщо ще кілька років тому в кращому випадку оброблялося 75-80% насіння ранніх зернових, то вже в 2018 році цей показник практично досяг 100%».

Ситуація з озимим ріпаком значно краще, більшість господарств усіх категорій дотримуються регулярне сортооновлення олійної. Зокрема, близько 90% сільгоспвиробників здійснюють оновлення не рідше ніж раз на 3 роки.

 Крім іншого, розмір господарства також впливає на кількість оброблюваних сортів, як у випадку з озимими зерновими, так і ріпаком. При цьому в господарствах з посівною площею до 1 тис. га переважна більшість зупиняє свій вибір на одному сорті. У свою чергу, серед середніх сільгосппідприємств (від 1 до 5 тис. га) близько 70% вважають оптимальним вирощування не більше двох сортів. Варто відзначити, що аграрії більших господарств воліють перестрахуватися від впливу несприятливих факторів на культуру, збільшуючи кількість вирощуваних сортів.

 Безумовно, наведені вище факти - це лише верхівка айсберга питань, які необхідно вирішувати для збільшення якості та обсягів виробництва с/ г продукції в Україні, а це неможливо без стратегії взаємодії виробників і постачальників посівного матеріалу з аграріями, які з метою економії порушують технологію вирощування, а також наявність фальсифікованої продукції на ринку і т.д. З іншого боку, розвиток галузі неможливо без підтримки на державному рівні, і в даному випадку саме Насіннєва асоціація України (НАУ) є тим локомотивом, який може змінити ситуацію, що склалася.

За матеріалами: apk-inform.com

Додати новий коментар